Чи небезпечні вибухи наднових зірок для Землі?

Вибухи зірок, безумовно, дуже небезпечні для нашої Сонячної системи. Вибухи наднових та нових зірок породжують сильні потоки жорсткого випромінювання, що негативно впливає на живі організми. Одна з гіпотез стверджує, що динозаври могли загинути після того, як поблизу нашої Сонячної системи вибухнула наднова зоря.

Що таке пульсар?

Пульсар — джерело електромагнітного випромінювання, яке змінюється за час від часток секунди до декількох хвилин. Випромінювання відбувається строго періодично. Коли в 1968 р. було одержано сигнали, що повторювалися в часі, астрономи подумали, що вони посилаються розумними істотами. Пізніше було встановлено, що на пульсар перетворюється масивна зоря, що скинула свою оболонку після вибуху. На поверхні пульсара існує область радіовипромінювання. Оскільки пульсар швидко обертається, випромінювання періодично може бути зафіксоване приладами спостерігачів. Учені вважають, що пульсари та нейтронні зірки - це споріднені об'єкти.

Чим цікаві розсіяні зоряні скупчення?

Розсіяні зоряні скупчення мають неправильну форму. Вони містять велику кількість зірок і мають розміри у просторі в декілька парсек. Розташовуються такі скупчення в екваторіальній площині Галактики і разом з Сонцем беруть участь у її обертанні. За хімічним складом зорі розсіяних скупчень схожі на Сонце. Яскравим прикладом розсіяних зоряних скупчень можуть бути скупчення Пади та Плеяди у сузір'ї Тельця.

Чи є планети в інших зірок?

Спектри зірок свідчать про те, що поблизу багатьох з них розташовуються планети. Сьогодні астрономи здатні виявляти біля зірок тільки величезні планети типу Юпітера.

Що таке затемнювано-подвійні зорі?

Якщо площина орбіти подвійної зоряної системи розташовується паралельно променю зору, то зорі в русі навколо загального центру мас по черзі затемнюють одна одну. Саме це й викликає коливання видимого блиску системи. Тільки в нашій Галактиці відомо декілька тисяч таких зірок.

Що таке кулясті зоряні скупчення?

Кулясті зоряні скупчення вражають своєю правильною сферичною або еліпсоїдною формою. Щільність таких скупчень швидко зростає у напрямі до центру. Кулясті зоряні скупчення концентруються навколо центру Галактики. Всі вони дуже віддалені від Сонця, і спостерігати їх неозброєним оком неможливо. Особливості хімічного складу зірок таких скупчень — у них мало хімічних елементів, що важчі за гелій.

Що таке зоряні скупчення?

Зорі розташовуються у просторі нерівномірно. Зоряні скупчення — це групи зірок, які пов'язані силою тяжіння й спільністю походження. Зоряні скупчення можуть містити десятки, сотні, тисячі зірок.

Що характерно для пульсуючих зірок?

Пульсуючі зорі нібито дихають. їх зовнішні оболонки то стискаються, то розширюються. При стисненні зоряної речовини температура в надрах зростає, підвищується й яскравість зорі. Розігрітий газ починає швидше рухатися, оболонки зорі розширюються, а температура в зовнішніх шарах падає. Зоря стає тьмянішою.

Як спалахують наднові та нові зірки?

Якщо маса колапсуючої зорі перевищує 1,5 маси Сонця, стрімке падіння на колапсуюче ядро може призвести до вибуху. В таких випадках спостерігається спалах наднової або нової зорі у вигляді вибуху. Скинута оболонка зорі породжує надзвичайно красиві газові туманності.

На що перетворюються зорі-гіганти в кінці свого життєвого циклу?

Зорі-гіганти живуть порівняно недовго. В кінці свого життєвого циклу вони або вибухають, як нові та наднові, або стають чорними дірами.

Які типи змінних зірок виділяють астрономи?

Змінні зорі можна поділити на три групи: пульсуючі, еруптивні (вибухові) та затемнювано-подвійні.

Що таке нейтронна зоря?

Нейтронні зорі мають особливий стан зоряної речовини. А утворюється він, коли зоря вичерпує можливості термоядерного синтезу, і рівновага тримається за рахунок того, що гравітаційному стисненню протидіє тиск електронів. Але у білого карлика або в ядрі дуже масивної зорі густина електронів стає такою великою, що вони починають об'єднуватися з протонами, перетворюючись на нейтрони. При цьому спостерігається колапс зірки, тобто її нестримне стиснення. Гравітаційний колапс закінчується утворенням нейтронної зорі.

Як поводяться еруптивні, або вибухові змінні зорі?

До цього типу відносять нові та наднові, повторно нові, новоподібні типу U Близнюків зорі. Еруптивні зорі дають одноразові або повторювані спалахи. Багато з них є компонентами подвійних систем, їх спалахи відображають процеси взаємодії речовини двох компонентів. Число еруптивних зірок досягає декількох тисяч.

Як розвивається зоря, подібна до Сонця?

Сонце належить до того типу зірок, які здатні мільярди років посилати світлову й теплову енергію в простір. Але через чотири мільярди років перетворення сонячної речовини призведе до того, що «піч» почне остигати. Зовнішні оболонки Сонця почнуть розширюватися, і воно поглинатиме в свої надра найближчі планети та з часом перетвориться на червону зорю-гіганта. У стані гіганта Сонце пробуде недовго, воно почне стискатися і врешті-решт перетвориться на маленького білого карлика. Потім, ще протягом одного мільйона років, Сонце даруватиме останнє своє світло Всесвіту, а тоді згасне.

Які зорі є навігаційними?

Усі яскраві зорі небесної сфери використовуються у навігації, наприклад Вега, Альтаїр, Канопус, Капела, Бетельгейзе, Рігель та інші. Вони добре помітні на небі навіть у сутінках.