У 30-х pp. XX ст. було встановлено, що Земля нерівномірно обертається навколо своєї осі. Величина середньої сонячної доби збільшується за 100 років на 1—2 тисячних частки секунди. Сучасні методи обчислення часу беруть за основу не обертання Землі навколо осі, а обертання Землі навколо Сонця. Атомний час з'явився, коли змогли створити атомний годинник, незалежний від рухів Землі в просторі. У 1967 р. на Міжнародній конференції з мір і ваги за одиницю виміру часу була прийнята атомна секунда, яка визначається як «час, що дорівнює 9192 631 770 періодам випромінювання відповідного переходу між двома надтонкими рівнями основного стану атома цезію-133».
Немає коментарів:
Дописати коментар